Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Білаш Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Білаш Ю. П. Вплив кількості селену і вітаміну е у раціоні корів на жирнокислотний склад молока [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш, А. П. Дідович, І. В. Вудмаска // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 3(2). - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2010_12_3(2)__4 | ||
| 2. |
Білаш Ю. П. Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові телят за введення до раціону корів селену та вітаміну Е [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш, І. В. Вудмаска, А. П. Дідович // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 3(3). - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_3(3)__3 Досліджено вплив введення до раціону відгодівельних бугайців селену та вітаміну Е у кількості 0,3 і 100 мг та 0,5 і 300 мг на кг сухої речовини на жирнокислотний склад плазми крові. За згодовування бугайцям підвищених доз селеніту натрію та токоферолу ацетату у плазмі їх крові зростала кількість розгалужених та непарних довголанцюгових жирних кислот, що свідчить про посилення розмноження бактерій у рубці та покращання рубцевої ферментації. У ліпідах плазми крові бугайців, які одержували селеніт натрію та токоферолу ацетат, виявлено більшу частку транс11-18:1 і цис9, транс11-18:2 кислот, ліноленової кислоти та її похідних: кислот 20:5, 22:5 та 22:6. Частка стеаринової кислоти у цьому разі зменшувалася. Більша кількість селену та вітаміну Е діяла ефективніше. | ||
| 3. |
Білаш Ю. П. Біохімічний профіль плазми крові відгодівельних бугайців за різного вмісту селену і вітаміну Е у раціоні [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш, О. Й. Цісарик, І. В. Вудмаска // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 4(3). - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_4(3)__8 | ||
| 4. | 
Білаш Ю. П. Жирнокислотний склад ліпідів скелетного м’яза бугайців на відгодівлі за різного вмісту вітаміну Е та селену в раціоні [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш, А. П. Дідович, І. В. Вудмаска, О. В. Голубець // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_1_4 Селен і вітамін E не лише виявляють антиоксидантну дію в організмі тварин, а й впливають на життєдіяльність мікроорганізмів, у тому числі й мікрофлори рубця жуйних. Зміна видового співвідношення та ферментаційної активності мікроорганізмів вмісту рубця коригує процеси синтезу специфічних для бактерій жирних кислот і біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот корму. Проведено дослід на 3 групах бугайців української чорно-рябої молочної породи, по 5 голів у групі. Контрольна група одержувала збалансований раціон. Бугайці 1-ї дослідної групи одержували такий же раціон з добавкою 0,3 мг/кг селену (у складі селеніту натрію) - 100 мг вітаміну E, а 2-ї дослідної групи - 0,5 мг/кг селену (у складі селеніту натрію) - 300 мг вітаміну E на 1 кг сухої речовини корму. Дослід тривав 2 місяці з наступним забоєм тварин у 18-місячному віці. Жирнокислотний склад досліджували на газовому хроматографі HP-6890 з капілярною колонкою SP-2560 довжиною 100 м. У складі жирних кислот ліпідів найдовшого м'яза спини тварин контрольної та 1-ї і 2-ї дослідних груп виявлено (%): розгалужених кислот - 0,82; 0,87; 1,12(<$E p~<<~0,001>); непарних кислот - 3,67; 3,86; 4,29 (<$Ep~<<~0,01>); лінолевої кислоти - 3,79; 4,21 (<$E p~<<~0,05>); 6,47 (<$E p~<<~0,001>); ліноленової кислоти - 1,47; 1,45; 2,44 (<$E p~<<~0,001>); транс10-18:1 - 1,09; 0,92; 0,77 (<$E p~<<~0,05>); транс11-18:1 - 2,09; 2,39; 3,05 (<$E p~<<~0,05>); транс10,цис12-18:2 - 0,11; 0,06 (<$E p~<<~0,05>); 0,05 (<$E p~<<~0,001>); цис9,транс11-18:2 - 0,30; 0,32; 0,47 (<$E p~<<~0,01>). У м'язі бугайців 2-ї дослідної групи збільшилася кількість кислот 20:4, 20:5, 22:5 і 22:6. Вміст пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот не змінювався. Таким чином, за додавання до раціону бугайців високих доз селену та вітаміну E (2-а дослідна група) у скелетних м'язах змінюється вміст жирних кислот, які утворюються у рубці, у тому числі й кон'югованої лінолевої кислоти. Крім того, зростає кількість поліненасичених жирних кислот, що може бути пов'язано з меншим ступенем їх пероксидного окиснення у тканинах. Менша доза селену й вітаміну E (1-а дослідна група) на жирнокислотний склад м'язової тканини вплинула незначно. | ||
| 5. |
Білаш Ю. П. Вплив селену і вітаміну Е на біогідрогенізацію ненасичених жирних кислот у рубці відгодівельної ВРХ [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш, О. В. Голубець, О. Й. Цісарик, І. В. Вудмаска // Біологія тварин. - 2011. - Т. 13, № 1-2. - С. 197-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2011_13_1-2_30 Досліджено вплив додавання до раціону корів селену та вітаміну Е у рекомендованих (0,3 і 100 мг/кг сухої речовини) та підвищених (0,5 і 300 мг/кг сухої речовини) кількостях на ізомерний склад жирних кислот плазми крові. Збільшення вмісту селену та вітаміну Е викликало зростання частки непарних та розгалужених жирних кислот у плазмі крові корів. Сумарна кількість мононенасичених жирних кислот перевищувала відповідний показник корів контрольної групи, а сума поліненасичених жирних кислот була меншою, ніж у контролі, що, головним чином, пов'язано з різницями у вмісті олеїнової та лінолевої кислот. Додавання селену та вітаміну Е змінювало спрямованість біогідрогенізаційних процесів у рубці, на що вказує зменшення за їх згодовування частки транс10-18:1 та транс10, цис12-18:2 і збільшення частки транс11-18:2 та цис9, транс11-18:2 ізомерів.Досліджено вплив додавання до раціону відгодівельних бугайців селену та вітаміну E у рекомендованих нормами (0,3 і 100 мг/кг сухої речовини корму) та підвищених (0,5 і 300 мг/кг сухої речовини корму) кількостях на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця з урахуванням ізомеризації поліненасичених жирних кислот (ЖК). Установлено, що рекомендована нормами доза селену та вітаміну E не впливає на співвідношення ЖК у рубці. Введення до складу раціону підвищеної дози вказаних сполук посилює біогідрогенізаційні процеси, що виявляється зменшенням у складі ЖК частки олеїнової та лінолевої кислот і збільшенні частки стеаринової кислоти. Серед ненасичених ізомерів виявлено збільшення частки біологічно активних транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 та зменшення частки транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2 кислот. Збільшилася також частка ЖК транс13-18:1, транс14-18:1, транс13-18:1 і цис15-18:1, які є продуктами біогідрогенізації ліноленової кислоти. | ||
| 6. |
Білаш Ю. П. Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові відгодівельних бугайців за різного вмісту в раціоні вітаміну Е та селену [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2015. - Т. 17, № 1(2). - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1(2)__3 Досліджено вплив введення до раціону відгодівельних бугайців селену та вітаміну Е у кількості 0,3 і 100 мг та 0,5 і 300 мг на кг сухої речовини на жирнокислотний склад плазми крові. За згодовування бугайцям підвищених доз селеніту натрію та токоферолу ацетату у плазмі їх крові зростала кількість розгалужених та непарних довголанцюгових жирних кислот, що свідчить про посилення розмноження бактерій у рубці та покращання рубцевої ферментації. У ліпідах плазми крові бугайців, які одержували селеніт натрію та токоферолу ацетат, виявлено більшу частку транс11-18:1 і цис9, транс11-18:2 кислот, ліноленової кислоти та її похідних: кислот 20:5, 22:5 та 22:6. Частка стеаринової кислоти у цьому разі зменшувалася. Більша кількість селену та вітаміну Е діяла ефективніше. | ||
| 7. | 
Максимів О. В. Насичення наноструктурованого шару вуглецем за поверхневого механоімпульсного оброблення сталей [Електронний ресурс] / О. В. Максимів, В. І. Кирилів, Б. П. Чайковський, Ю. П. Білаш, Ю. О. Кулик, І. М. Курнат // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2022. - Т. 58, № 2. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PHKhMM_2022_58_2_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |